Береза, -зи, ж. 1) Береза, Betula alba L. Під білою березою козаченька вбито. 2) Парень (у дѣвушекъ — дѣвушка), избираемый распорядителемъ во время вечерниць, пѣнія колядок и пр. запѣвало, заправитель хора. А хто, хлопці, буде в нас за березу? Настя-береза завела, а за нею всі. Ум. березка, берізка, березочка, березонька, берізочка, берізонька.
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Велелюдно нар. Многолюдно.
Витяг, -гу, м. 1) Извлеченіе. 2) Экстрактъ. 3) Выписка.
Годованка, -ки, ж. Воспитанница, вскормленница.
Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде.
Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком.
Лікарі́вна, -ни, ж. Дочь лѣкаря.
Лопати́лно, -на, с. Ручка у лопаты.
Помір II, міру, м. Измѣреніе земли.
