Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підповняти

Підповняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підпо́внити, -ню, -ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОВНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОВНЯТИ"
Богобійно нар. Богобоязненно.
Визволити, -ся. Cм. визволяти, -ся.
Кресиво, -ва, с. = кресало. Шух. І. 129.
Обашлувати, -лую, -єш, гл. Пообѣщать, дать обѣтъ. Батько обашлував синові теля на господарство. Рк. Левиц. Я обашлував на церкву хоругов зробити.
Обскакати Cм. обскакувати.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Порозціплювати, -люю, -єш, гл. Разжать, разнять (во множествѣ).  
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Товконути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПОВНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.