Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підповняти

Підповняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підпо́внити, -ню, -ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОВНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОВНЯТИ"
Берестище, -ща, м. Ув. отъ берест.
Водорщі, -щів, мн. = водохреще. Желех.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Збі́рний, -а, -е. 1) Сборный. 2) — ти́ждень. Первая недѣля поста.
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Книгарський, -а, -е. Книгопродавческій.
Метикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, соображать.
Піддружба, -би, м. = піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПОВНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.