Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпірка

Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПІРКА"
Барильчина, -ни, ж. = барило. Гн. II. 36. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Витрясати, -са́ю, -єш, сов. в. витрясти, -су, -сеш, гл. 1) Вытрясать, вытрясти, вытряхивать, вытряхнуть. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому. Грин. ІІІ. 639. 2) Несов. в. Танцовать. Почав витрясати польки. Св. Л. 206.
Гребеня́стий, -а, -е = Гребенатий. Несло на гребенястій хвилі. Мир. ХРВ. 359.
Льняни́й, -а, -е. = лянний. Поший мені льняную сорочку. Чуб. V. 365.
Миша́стий и миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь. Н. Вол. у.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Померти, мру́, мреш, гл. Умереть, помереть. Як помру, а ти будеш жива, прийди, подивися, де моя могила. Чуб. V. 147.
Пориш, -шу, м. Раст. Verbena officinalis. Вх. Пч. II. 37.
Стеклий, -а, -е. 1) Плотный. Вільшина, то вона мнягка, а от берестина, то це дерево стекле. Слов. Д. Эварн. 2) О деревѣ или иномъ стеблистомъ растеніи, растущемъ въ густой заросли: тонкій к высокій. Волын. г.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.