Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати.
Зам'я́тися и замня́тися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало.
Освіта, -ти, ж. Образованіе, просвѣщеніе. Великою працею доходить чоловік освіти. Освіту народню скрізь роспростер. Не науки бажалось для дочки, не освіти.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Притирок, -рка, м. = переріз.
Риндя II, -ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка.
Шпортання, -ня, с.
1) Ковырянье.
2) Возня съ чѣмъ либо.
