Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підповня

Підповня, -ні, ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підповні. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОВНЯ"
Вовчок, -чка, м. 1) Ум. отъ вовк. 2) Названіе собаки. О. 1862. VIII. 18. 3) — муха. Нас. ктирь, Asilus. Вх. Пч. І. 5. 4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria. Вх. Лем. 400. 5) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 400. 6) Раст. Orobanche ramosa L. ЗЮЗО. І. 130. 7) Сережка на вербѣ. Мнж. 177. 8) Побѣгъ отъ древеснаго корня. 9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ. Мнж. 177.
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.
Молоде́нький, молодесенький, -а, -е., Ум. отъ молоди́й.
Парко нар. Жарко, душно. Парко в хаті, — одчини кватирку. Лохв. у.
Повештатися, -таюся, -єшся, гл. Пошататься, послоняться. Повештався я тутечки чимало на своєму віку. Стор. II. 130.
Удовжки нар. = вдовж.
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екатер. у. (Залюб.). 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екатер. у. (Залюб).
Хорошитися, -шуся, -шишся, гл. Прихорашиваться.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПОВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.