Будяк, -ка, м.
1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Не веди мя в будяки, бо я наколюся.
2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. б) Verbascum lychnitis L. Ум. будячок. будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Ув. будячище.
Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Закопирса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Заковырять. 2) Негладко, нехорошо зашить.
Запа́лка, -ки, ж. Спичка. Чи нема у вас запалки? Нічим люльки запалити.
Зви́кнути, -ся и звикти, -ся. Cм. звикати, -ся.
Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку.
Меля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Вилять, вертѣть. Моє теля хвостом меля.
Мощи́рь, -ря, м. = мущирь.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив.
Пропасниця, -ці, ж. Лихорадка. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім.
