Доці́джувати, -джую, -єш, сов. в. доціди́ти, -джу́, -диш, гл. Доцѣживать, доцѣдить.
Зави́дити, -джу, -диш, гл. Позавидовать. Хто завидишь, той мене сиротоньку зобидить.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл.
1) = захрумкаты.
2) = захрущаты.
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ.
Зів, -ву, м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. 2) мн. зіва и зіви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіва! б) Жабры. в) Въ плугѣ: отверстіе между леміше́м и череслом. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл.
1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого.
2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку.
Тушкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ.
2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину.
3) Закрывать, скрывать. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало.
