Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсака

Підсака, -ки, ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ. О. 1861. XІ. 116. Браун. 18. Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків. О. 1861. XI. 114. Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока. Чуб. V. 819.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСАКА"
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Єлини́ця, -ці, ж. Названіе воды въ заговорѣ. Помагай Біг, водице-єлинице. ЕЗ. V. 99.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. ІІІ. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. І. 12.
Малолю́дно нар. Малолюдно. Тепер у полі малолюдно. Волч. у.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Товкуша, -ші, ж. У выбойщиковъ: инструментъ, которымъ накладывается краска на матрицу узора: четырехугольная дощечка съ рукояткой сверху и кожаной подушкой снизу. Вас. 192.
Шнуркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.