Верштаб, -бу, м. У овчинниковъ: снарядъ въ видѣ стоящаго одного или двухъ параллельно поставленныхъ шестовъ съ перекладинами, употребляемый для навѣшиванія овчины при ея обработкѣ.
Виднечко нар. Ум. отъ видно.
Кожушка, -ки, ж. = кожушанка. Думаю потєгти свою кожушку черкасином.
Пішак, -ка, м.
1) = піхурка.
2) Пѣшій работникъ.
3) Пѣхотинецъ.
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями.
Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть.
Спокоїтися, -коюся, -їшся, гл. Упокоиться, умереть. Я звинулась до попа хрестити, аж уже спокоїлась дитина.
Убрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ.
Шаноба, -би, ж.
1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. На що та й шаноба, як добрее слово.
2) була йому шаноба! Досталось ему.
