Веретінце Cм. веретенце.
Добри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька.
Коливо, -ва, с. Кутья, канунъ. Царство небесне, пером земля!.. (примовляють, як їдять коливо).
Колотушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ колотуша.
2) = колотівка.
Поодинці нар. По одному, въ одиночку.
Слих, -ху, м. Слухъ. Прийшли слихи до милої, що милого вбито.
Спорити, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, прибавлять, увеличивать. Спори, Боже, хліба-соли і всього доволі.
2) Споспѣшествовать, благопріятствовать. Хай вам Бог спорить.
Чубица, -ци, ж. = чуб.
