Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. 2) Впадать въ дѣтство.
Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою.
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Постромляти, -ля́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Палочок назбірав, постромляв кругом хати. Узяв ту лозину поламав та за халяви і постромляв.
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала.
