Видоювати, -доюю, -єш, сов. в. видоїти, -дою, -їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть.
Відмахувати, -хую, -єш, сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей!
Неристь, -сти, ж. Вражда. Та таки ж неристь у нього до мене... ненависть. Він неристь положив на мене. Люде неристь накладали оце на мене. Cм. нересть.
Павур, -ра, м. = павич.
Побачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Нехай же я сам побачу, де марно загину. Гаразд, гаразд, пане Саво, ще лучче з тобою: як ми тебе побачимо на воронім коню.
2) Посмотрѣть, взглянуть. А побачте, діду, що то воно горить. Встань, мила, встань, господине, за тобою вся худоба гине! «Нехай гине, нехай пропадає, побач, милий, як друга надбає».
Погрозити Cм. погрожати.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай.
Сукроватиця, -ці, ж. Сукровица. З отрунку жене та й звідусіль сукроватиця біжить.
