Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами.Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Їх хвала жалила як гостра кропива.
Зави́снути и зави́сти Cм. зависати.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Переморгнутися Cм. переморгуватися.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Ретяз, -за, ретязь, -зя, м.
1) Цѣпь, цѣпочка. А де ретяз — коня припясти? Ведмідь на ретязі товсто реве. Не рвивя, як собака на ретязі. Держить хорта на ретязі.
2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше.
Чамара, -ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями.
