Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпоясниця

Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОЯСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОЯСНИЦЯ"
Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Лесли́вий, -а, -е. Льстивый. Тодос лесливий чоловік. Н. Вол. у.
Надозоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Донять. Надозолила мені катова дзундзуриха. МВ. (КС. 1902. X. 147). Дуже вже ви нам надозолили. Стор.
Ней нар. = най. Ней іде, ней іде, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Підмочити Cм. підмочувати.
Усичок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Хустина, -ни, ж. = хустка. Рол. Од. 28. А де тая мережана шитая хустина? Шевч. Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ни. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка. Мет. 23, 18.
Челядинка, -ки, ж. = челядниця.
Шкаворіжний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПОЯСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.