Бісик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Послала йому бісика очима.
Вівсяниця, -ці, ж. Овсяная солома.
Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка.
Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю!
Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне?
Ми́лиця, -ці, ж. Костыль, деревяшка, деревянная нога. Щоб ти на милицях пішов. Коло пустки на милиці москаль шкандибає.
Проглядати, -да́ю, -єш, сов. в. проглянути, -ну, -неш, гл.
1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками.
2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають.
3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути.
Свита, -ти, ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Кожухи, свити погубили. 2) — колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Ум. свитка, свиточка. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. У його свиточка — латка на латці.
Уздіниця Cм. уздениця.
