Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Дев'ятде́ник, -ка, м. У жителей галицк. покутья: бранное прозваніе мазуровъ, которые будто бы 9 дней послѣ рожденія бываютъ слѣпы.
Дерев'я́нка, -ки, ж. 1) Деревяшка. Сиканки мнуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку.
Загні́ток, -тка, м. Угнетенный. Там такий загніток, всякий ним послуговує.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто.
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.
Спиватися 2, -наюся, -єшся, сов. в. сп'ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл.
1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться.
2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно.
3) О лошади: становиться, стать на дыбы.
4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть.
