Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Глагол, -лу, м.
1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи.
2) читати глаголи. Стоять безъ корму.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували.
Змлоїти, -лою, -їш, гл. Истомить. Зима, ді, мя зморозила, а літо змлоїло.
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Косарик, -ка, м. 1) Ум. отъ косарь. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. 2) мн. Раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida.
Миґдале́вий, -а, -е. = мигдалевий.
Наколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду.
Ревидон, -на, м. Резизоръ. Та наїхали та ревидони бурлак у службу брати. Cм. ревизон.
Роздріматися, -маюся, -єшся, гл. Предаться дремотѣ.
