Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпілля

Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПІЛЛЯ"
Дора́, -ри́, ж. = паска. Шух. І. 106, 251.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Звірокру́г, -гу, м. Зодіакъ. Желех.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Проязичитися, -чуся, -чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Розчинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розчатися, -зічнуся, -нешся, гл. = роспочинатися, роспочатися. Чуб. І. 2.
Стосунок, -нку, м. Отношеніе.  
Усиновити Cм. усиновляти.
Фантастичність, -ности, ж. Фантастическое. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.