Байдрак, -ка, м. = будяк. Carduus.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле!
Обратися, оберуся, -решся, гл. Найтись. Нехай між вами обереться хто сміливий та пійде вночі на грішну могилу.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки.
Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Поспіл три тиждні роблять.
Похрамини, -мин, ж. мн. Празднованіе на второй день храмоваго праздника. Мало їм храму, ще похрамини вигадали.
Учесати, -шу, -шеш, гл.
1) Расчесать, вычесать.
2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ.
3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше.
4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів.
Шторх! меж. Штовх. Шторх мене у плечі.
