Батура, -ри, ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою.
Викривлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викривитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Искривляться, искривиться.
2) Кривляться, гримасничать.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Клебан, -на, м. = клебаня.
Купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Ум. купа(й)лочко. Час нам, дівчатка, з купайлочка додому.
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.
Округлянка, -ки, ж. Порода круглыхъ сливъ.
Плювачка, -ки, об.
1) Ум. отъ плювака.
2) Плевальница.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл.
1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне.
2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати.
3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи.
Пруз пред. = проз. Тягти пруз вікно.
