Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підручний

Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРУЧНИЙ"
Альта́на, -ни и альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Будовник, -ка, м. и пр. = будівник и пр.
Вивага, -ги, ж. Взвѣшиваніе.
Дук, -ка, м. 1) Ямка, вырытая въ землѣ для игры, которая тоже называется дук. Ив. 14. 2) Огражденное пространство, гдѣ находится кругъ въ видѣ стола, вокругъ котораго парни собираются съ дѣвушками весной. Мил. 59.
Жовтоцві́т, -ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ. Харьк. у.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.