Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підручний

Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРУЧНИЙ"
Багатішати, -шаю, -єш, гл. = багатіти.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.
Перекошувати, -шую, -єш, сов. в. перекоси́ти, -шу, -сиш, гл. Перекашивать, перекосить (косою), прокосить далѣе, чѣмъ слѣдовало.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Проноза, -зи, об. Проныра. К. ЧР. 426. Тут всякії були пронози, перекупки і шмаровози, жиди, міняти, шинкарі. Котл. Ен. III. 44. Водивсь у старовину з ляхами, так проноза вже добрий. К. ЧР. 26.
Спокусливий, -а, -е. Искусительный, соблазнительный. К. Бай. 73.
Сучечка, -ки, ж. Ум. отъ сука.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Трібувати, -бу́ю, -єш, гл. = требувати. Вх. Лем. 475.
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп. Ком. II. № 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.