Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рюмсати

Рюмсати, -саю, -єш, гл. Плакать, рюмить. Ном. № 13527.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМСАТИ"
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Відслід, -ду, м. Слѣдъ; отпечатокъ. Желех.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. Мил. 183. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок. Н. п.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Кзамент, -ту, м. Экзаменъ. Зміев. у.
Лань и ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? К. Іов. 88.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.
Устрелити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. КС. 1882. III. 537. Темно, хоч в око встрель. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЮМСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.