Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Служба вільности не тратить. У вольності хоч віку дожити. Вольність народня. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. 2), мн.вольности. Запорожскія земли.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Ум. нали́гачик.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився.
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси.
Переваги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає.
Убивати, -ва́ю, -єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, -єш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. убити муху, чмеля́. Выпить, подкутить. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Ножа в серце вбили. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Біжи, коню, дорогою широкою убитою.
Уложина, -ни, ж. Низменность.
Утручатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утрутитися, -чуся, -тишся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться. Бороню тобі, князю, втручатись в наші справи.
