Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. 2) Собственникъ полонини.
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. 87. 4) — чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать.
Засмальцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. засмальцюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. Засаливать, засалить, запачкать жиромъ.
Зіхо́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. зійтися, йду́ся, -дешся, гл. 1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. 2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром.
Перев'язувати, -зую, -єш, сов. в. перев'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Перевязывать, перевязать. Перев'язала дружка рушником чрез плече. 2) Перевязывать, перевязать наново. Твої снопи треба перев'язувати, бо який не візьму, то й розсиплеться.
Помольне, -ного, с. Сборъ хлѣбомъ съ мельницъ.
Совгалка, -ки, ж. = совганка.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать.
Улій, улія, м. = вулій. Ум. у́лійок. Новенькі улійки лаштує на нові рої.
