Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ.
Висадок, -дка, м. Растеніе, оставленное на сѣмена. Висадки пішли в кущі. Товаришки мої давно повиходили заміж, а мене старости кидають на висадки.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Відвологнути, -ну, -неш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли.
Гепнутися, -нуся, -нешся, гл. = гепнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу.
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець.
Семигривенний, -ного, м. = семигривенник. Гурки — семигривенний за сотню.
Укопувати, -пую, -єш, сов. в. укопати, -паю, -єш, гл.
1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Став, як укопаний.
2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.
