Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Вилягтися, -жуся, -жешся, гл. Разлечься. Виляглись на долинці у холодку, то вже так нам гарно було, що й не сказати.
Да́льній, -я, -є. Дальній, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Дальні печери.
Захара́стрити, -рю, -риш, захарасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті.
Корчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься (о хлѣбѣ).
Мести́, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася.
Підполковник, -ка, м. Подполковникъ.
Стружка, -ки, ж.
1) Стружка (дерева, глины).
2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Ум. стружечка.
Тисяцький, -а, -е. Тысяцкій. Січовики збивали народ докупи і наставляли сотників і тисяцьких.
Хлівина, -ни, ж. Небольшой хлѣвъ. Ум. хліви́нка.
