Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпилий

Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПИЛИЙ"
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Надсмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. надсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Надсасывать, надсосать.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Підсусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підсусідитися, -джуся, -дишся, гл.до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися. Драг. 218.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.
Портний, -а́, -е́ Пеньковый. Друга дерга портна, а та вовняна. Черк. у.
Учереплювати, -плюю, -єш, сов. в. учерепи́ти, -плю, -пиш, гл. Устилать, устлать негодными черепками стѣны гончарнаго горна такъ, чтобы обжигаемой посуды не было видно. Вас. 180.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.