Борть, -тя, м. Борть, улей въ деревѣ.
Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої?
Дриґу́лька, -ки, ж. Фигура, сдѣланная ногами, какъ бы въ танцѣ. Задере голову (півень).... і витупцьовує-витупцьовує дриґульками! Ніби й справді танцює.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився.
2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи.
