Бузувати, -зую, -єш, гл.
1) Наказывать, бить.
2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ.
Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого?
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта.
Поохкати, -каю, -єш, гл. Поохать.
Поросплутувати, -тую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Похмелити, -ся. Cм. похмеляти, -ся.
Почухмаритися, -рюся, -ришся, гл. То-же, что и почухатися, но сильно.
Праліс, -су, м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. За лісом, за пралісом червоне теля риче.
Торбан, -на, м. Торбанъ, музыкальный инструментъ. Козак грає на торбані, за ним дівки, коби лані.
Хиба 2 нар.
1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану?
2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене.
3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу.
