Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустій

Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху. ЕЗ. V. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТІЙ"
Замогти́ Cм. замогати.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Згоржа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = згорджати.
Ли́стка, -ки, ж. = листа. Вх. Лем. 432.
Люзува́тися, -зуюся, -єшся, гл. Разшатываться, ослабѣвать въ связи, въ прочности.
Надгина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наді(о)гну́ти, -гну́, -неш, гл. Пригинать, пригнуть немного.  
Омити Cм. омивати.
Сіножатка, -ки, ж. = сіножать. Маркев. 45. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку. Котл. Н. П. 351.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха. Чуб. V. 224.
Чужосторонній, -я, -є. Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей. МУЕ. І. 114. (Полт.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.