Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустій

Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху. ЕЗ. V. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТІЙ"
Буркотун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун. 2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. МХ. 34.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять. Шевч.
Павиний, -а, -е. Павлиній. Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір'я на спід потоне. Чуб. V. 881.
Перелякати, -ся. Cм. перелякувати, -ся.
Поборонити, -ню́, -ниш, гл. Запретить. Не поборони, батеньку, хоч за возом побігти. Ном. № 8993. Скілько хоч куштуй, ніхто тобі й не поборонить. Кв.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Сподобання, -ня, с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Хохолик, -ка, м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Ум. хохо́личок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.