Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустіти

Пустіти, -тію, -єш, гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТІТИ"
Бревкати, -каю, -єш, гл. Жрать. Желех.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Попортяний, -а, -е. = портяний. Гол. Од. 55.
Провалити, -ся. Cм. провалювати, -ся.  
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. ЛВ. ІІ. 10. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму. Левиц. І. 32.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.
Штудерно нар. 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою. Шух. І. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.