Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустіти

Пустіти, -тію, -єш, гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТІТИ"
Досини́ти, -ся. Cм. досинювати, -ся.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була. Н. п. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба. Лебед. у.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Крутило, -ла, с. 1) = крутіж. Вх. Зн. 30. 2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными. Желех.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого. МВ. (О. 1861. І. 100).
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Рішняк, -ка, м. = річняк. Був у мене баранець рішняк, та вовк задавив клятий. Канев. у. Ум. рішнячо́к.
Сімсотий, -а, -е. Семисотый.
Трухцем нар. Рысцой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.