Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Осаджувати, -джую, -єш, сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті.
2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. Моє Підгір'є назад поверну, назад поверну, лучче осажу... Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми...
3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує.
Плюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пліндрувати.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Помарнити, -ню, -ниш, гл. — кого. Уничтожить кого.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Хідник, -ка, м. Дорожка, тропинка.
Черваковитий, -а, -е. = червивий. Черваковитий оріх.
