Вибавити, -ся. Cм. вибавляти, -ся.
Гуді́ння 2, -ня, с. Гудѣніе, гулъ. (Cм. Густи).
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность.
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся.
Накуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. накури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь.
Примінитися Cм. примінятися.
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.
