Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустошити

Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОШИТИ"
Викупати, -паю, -єш, гл. Выкупать.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Змарнити, -ню́, -ни́ш, гл. = змарнувати. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22.
Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность. Желех.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Поприскувати, -кую, -єш, гл. Пофыркивать. Ой на броду, броди пив сивий кінь воду. Кінь на воду та поприскує, удилами та побрязкує. Грин. III. 546.
Скліщуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. скліщитися, -щуся, -щишся = склінчатися. Вх. Зн. 63.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
Терпкуватий, -а, -е. Терпковатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.