Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина.
Знімати, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Із правої рученьки перстень зняв. Зняли з нього головоньку. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. 2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Зняв руки до Бога. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. Филю зо дна моря знімає. 3) — бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. 4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. 5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати.
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь.
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе.
