Базаринка, -ки, ж. Подарокъ, взятка. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, потішивсь. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить; завернися, бо тя згубить. Ум. базариночка.
Ді́ти 2, -ся. Cм. Дівати, -ся.
Зозвати Cм. ззивати.
Надзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Назвонить. 2) Наговорить чепухи.
Пароститися, -щуся, -стишся, гл. Пускать побѣги, ростки. Вже жито почало пароститися.
Підотаманчий, -чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітчаного отамана.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Полупанок, -нка, м. То-же, что и панок, мелкій помѣщикъ, также разночинецъ, силящійся жить по барски и пр. Пани й полупанки навчились тратить великі гроші. Данта старого полупанком нашим, можна здивувать.
Самоперше нар. Прежде всего.
Спуст, -ту, м.
1) Мѣра: три ведра водки. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки.
2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын.,
3) = кощок.
