Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

путній

Путній, -я, -є. Путній, порядочный, дѣльный. Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62. Нічого путнього не пригадаю. Ком. I. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТНІЙ"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Ненаситний, -а, -е. Ненасытный, алчный. Н. Вол. у. и Лебедин. у.
Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Чуб. V. 1008. Ум. неране́нько.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Поперепалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Пережечься (во множествѣ).
Прудком нар. ? Не прудком кажучи. Ном. № 13118.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99.
Чеберчати, -чу́, -чи́ш, гл. Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. Коса чеберчит.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.