Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пупник

Пупник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 459.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПНИК"
Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212.
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Витуманити, -ню, -ниш, гл. Добыть обманомъ. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. І. 67.
Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатер. у. (Залюбовск.). Ум. вузличок.
Досклепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить арку, сводъ. «А що досклепили?» — Ні, ще й на завтра до обід осталось.
Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку. Желех. Вх. Лем. 428.
Мекеке́! меж. Крикъ ягненка, овцы, козы. От біжить баран: «мекеке, мекеке!». Рудч. Ск. І. 40. Коли це приходе один вовк та й став біля кози, а вона: «мекеке!». Грин. І. 116.
Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші. Св. Л. 207.
Птукавка, -ки, ж. = птукач. Вх. Лем. 458.
Рибальство, -ва, с. Рыболовство. Черк. у. Стор. II. 98.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУПНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.