Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пупник

Пупник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 459.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПНИК"
Безпешність = безпечність
Відскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся. Мир. ХРВ. 218.
Жгут, -та, м. = джгут.
Жиді́вка, -ки, ж. Еврейка, жидовка. А хто хоче меду пити — ходім до жидівки, а в жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. (1849), 32. Ум. жидівонька, жидівочка.  
Загни́лість, -лости, ж. Начало гніенія.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16.
Зуривочний, -а, -е. Непрочный, шаткій. Слово сомнительное, встрѣченное лишь въ пѣснѣ о Саввѣ Чаломъ, видимо подправленной кѣмъ-то и напечатанной въ «Запорожской Старинѣ» Срезневскаго: Хоч спісивий, не спісивий, пани кажуть, Сава, да недобра, зурівочна стала його слава. (Часть I, стр. 63).
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться. Мил. 97.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий. О. 1862. III. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУПНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.