Гайбуз, -за, м. Раст. Ocimum baxylicum.
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. 2) мн. гу́си. Родъ игры. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли.
Зручно нар. Ловко; удобно.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Незначність, -ности, ж. Незначительность.
Підупасти Cм. підупадати.
Поналигувати, -гую, -єш, гл. Тоже, что и налигати, но многихъ. Поналигуй волів.
Послизнути, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Уже м'ясо послизло. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой.