Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухтя

Пухтя, -ті, м. = пухтій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХТЯ"
Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Зарукова́ний, -а, -е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована. Гол. II. 234.
Затушкува́ти, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. І. 12.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Покрутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Покружиться. Старі покрутились, а молоді навчились. Ном. № 6107.
Риб'ячий, -а, -е. Рыбій. Риб'яча сирість. Левиц. І.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Страшити, -шу́, -ши́ш, гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся. Ном. № 4402.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є. Рудч. Ск. І. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.