Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пучечок

Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЧЕЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЧЕЧОК"
Бігота, -ти, ж. Названіе кошки въ сказкѣ. Мнж. 122.
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины. Херс.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Зрадзілля, -ля, с. раст. Agrimonia Eupatorium. Шух. І. 21.
Перекидисто нар. Неустойчиво, легко можно опрокинуться, валко. На сьому возі їхати перекидисто. Зміев. у.
Повбовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Замочить одежду при ходьбѣ по грязи, по водѣ (о многихъ).
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.
Скіраний, -а, -е. Кожаный. Уберайтеся борзенько у постоли скіранії. Гол. І. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЧЕЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.