Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пушина

Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Харьк. Ум. пушинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУШИНА"
Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
Кудлай, -лая, м. 1) Человѣкъ со всклокоченной головой. 2) Кличка мохнатой собаки.
Мужи́чий, -а, -е. Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню. Гол.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Поскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать (многихъ). Поскликала собачню. Стор. МПр. 112.
Птичий, -а, -е. = пташиний. Ном. №997.
П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.