Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пушина

Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Харьк. Ум. пушинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУШИНА"
А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати. Желех.
Дев'ятна́дцять, -тьо́х, чис. Девятнадцать.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду. Драг. 257, 259.
Кінва I, -ви, ж. 1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Стор. II. 150. Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. І. 204. 2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Федьк. Ум. конівка.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. ЗЮЗО. І. 112. 2)водяний. Раст. Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Наві́к, наві́ки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навік-віки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71).
На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. Конст. у. 2) Болѣе, чѣмъ нужно. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.