Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуцьнути

Пуцьнути, -ну, -неш, гл. Упасть, бухнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЦЬНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЦЬНУТИ"
Білуга, -ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. білужка. Ув. білужище.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Комірник, -ка, м. 1) Жилець, постоялець. Уман. V. Вх. Зн. 27. 2) Сборщикъ пошлинъ на таможнѣ. Ум. комірниче́нько. Там на долині стоїть дві ялині: там наша пані ягідки рвала, комірниченька ісподобала. Н. п.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Незвитяжний, -а, -е. Непобѣдимый.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Почервонити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя. Шух. І. 218.
Суголов, -ва, гл. = суголовок.
Туга 2, -ги, ж. Радуга. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЦЬНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.