Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустиння

Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННЯ"
Бохунець, -нця, м. и пр. = бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Жи́лочка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Насмажувати, -жую, -єш, сов. в. насмажити, -жу, -жиш, гл. Нажаривать, нажарить. Дожидаючи гостей, насмажили гусей, поросят по двоє.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною. Ком. І. 7.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Позастромлювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Полицейник, -ка, м. = полиціян. Гол. Од. 14.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.