Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1.
Дорахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Досчитаться.
Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка.
Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє.
Позбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Всіх нехай із глудзу позбиває.
Прочолок Cм. прочіл.
Трясти, -су, -сеш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. Неначе трясця його трясло. руб'ям трясти. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. 2) — пря́жу = відмащувати, відмастити. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла.
