Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустота

Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Банюр, -ра, м. 1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех.
Гадь, -ді, ж. = гаддя. В хаті була всяка гадь..... вужі та ящірки. Гн. ІІ. 66. На благовіщіня гадь вилазит із землі. Фр. Пр. 59.
Камень, -ню, м. = камінь.
Обробка, -ки, ж. Обработка, отдѣлка. Желех.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.
Топтання, -ня, с. Топтаніе.
Укоситися Cм. укошуватися.
Чорнороб, -ба, м. Чернорабочій. Желех. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.