Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустота

Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить). Мнж. 185.
Попереорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и переорати, но во множествѣ.
Прохожий, -а, -е. = перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Шевч. 108. Всі прохожі задивлялись на панночок. Левиц. І. 288.
Розглядання, -ня, с. Разсматриваніе. АД. І. 52. Да поїдем, братці, на прогуляння, на розглядання. Чуб. III. 283.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча. Шух. І. 104. 162.
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. АД. І. 186.
Тиш, а тиш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овець. Вх. Зн. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.