Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустота

Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Гу́льбощі, -щів, ж. мн. Гулянье, веселіе, кутежъ. Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо. МВ. ІІ. 83.
Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.
Застьо́ла, -ли, ж. Полотно, которымъ накриваютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ. Александр. у. ( Залюбовск.).
Костирство, -ва, с. Игра въ кости. Добра свого на кабацьких служебок, на костирство, на танці-музики не прогайнували. К. Бай. 49.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
Перехотітися 2, -хочеться, гл. безл. Перехотѣться.
Ремезувати, -зу́ю, -єш, гл. Крѣпко сдѣлать что нибудь. Черном.
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скуй душі живої і слова живого. Шевч. ІІ. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.