Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустота

Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Безлистий, -а, -е. Не имѣющій листьевъ, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. ІІ. 131. Безлиста акація. Левиц. І. 91.
Жереб'я́чий, -а, -е. Жеребиный.
Жні́йка, -ки, ж. Ум. отъ жнія.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха. Харьк. у.
Укривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть. К. Краш. 37. Вуйко дуже нас укривдив. Федьк.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Хамаркати, -каю, -єш, гл. Читать невнятно, подъ носъ. Козел. у. Хамаркає, наче дяк на криласі.
Хвіяти, хвію, -єш, гл.до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє. Гол. І. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.