Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустота

Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТА"
Гудзь I, -зя, м. и пр. = Ґудзь и пр.
Ґля пред. Для. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — ґля моєї жінки. Чуб. V. 614.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Мет. 159. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Грин. III. 308. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить. Чуб. III. 140.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник. Н. п.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене! Св. Л. 291.
Оговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити. Ном. № 10064.
Послухнянство, -ва, с. Послушаніе. Потките своїм послухнянством і мене, старого батька. Кв.
Усмішка, -ки, ж. = у́сміх. До смерти не забуду його погляду, його усмішки. Стор. II. 215.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Г. Барв. 207. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає. Мет. 354.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.