Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пусто

Пусто нар. 1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Чуб. І. 283. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто. 2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку. Вх. Зн. 58. 3)говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо. Мет. 28. 4)іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. Г. Барв. 98. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду». Г. Барв. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТО"
Байдуже нар. Безразлично, нужды нѣтъ, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Шевч. Байдуже паски, аби порося! Ном. № 7280. Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Н. п. Ум. байдужки, байдужечки. А мені про те й байдужечки. Кролев. у. Товкачисі радість: Бог дав сина..., а Товкачеві й байдужки. Морд. Оп. 1.
Вибудовувати, -вую, -єш, сов. в. вибудувати, -дую, -єш, гл. Выстраивать, выстроить (зданіе). Світлицю навпроти старої хати я собі вибудував. О. 1861. IV. 153.
Виминати I, -на́ю, -єш, сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ. Вас. 153.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Левиц. І. 442. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости. МВ. І.
За́грава, -ви, ж. Зарево. Н. Вол. у.
Здува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зду́тися, зду́юся, -єшся, гл. 1) Сдуваться, сдуться. 2) Вздыматься, вздуться.  
Курлапий, -а, -е. Человѣкъ съ изуродованными на рукахъ и ногахъ пальцами. Лубен. у.
Милови́д, -да, м. Красавецъ? Г. Барв. 280.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81).
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.