Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пусто

Пусто нар. 1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Чуб. І. 283. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто. 2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку. Вх. Зн. 58. 3)говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо. Мет. 28. 4)іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. Г. Барв. 98. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду». Г. Барв. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТО"
Блудити, -джу, -диш, гл. 1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Мет. 17. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ном. № 875. Ми блудили цілий ліс. Харьк. у. 2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби. Чуб. V. 137. 3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Мет. 78. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре. Камен. у.
Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого. Мет. 23.
Жа́дність, -ности, ж. Жадность.
За́бір, -бо́ру, м. 1) Заборъ, забираніе. У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработка неуплаченныхъ податей или забранныхъ впередъ денегъ. Вас. 208. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей та й висилає їх з села на роботу. О. 1861. XI. 111. 2) Вышивки на концахъ пере́мітки. Kolb. І. 38. Шух. І. 132, 160.
Нежалісливий, -а, -е. Несострадательный; безжалостный. Ой мати моя та нежаліслива, що ти мене оддала та й не жалувала, що ти мене оддала у чужу сторону, у чужу сторону та в велику сем'ю. Грин. ІІІ. 304.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Примовля, -ля, с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля! Чуб. V. 1100.
Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.
Провулок, -лка и -лку, м. Проулокъ.
Роздобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздобути, -буду, -деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.