Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустотня

Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТНЯ"
Безсоромітний, -а, -е. Безстыдный, безстыжій.
Блудниця, -ці, ж. Блудница. Вона була всесвітня блудниця з малих літ. Драг. 132.
Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. Шевч. 276. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. Ном. № 1725. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ном. № 7506. Ум. Го́ренько, го́речко.
Добри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. Зміев. у. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. МВ. І. 44. 3) Удобрять. Ні вже, коли ґрунт пісковитий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш. Зміев. у.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Наза́ді нар. Сзади; прежде. Коли б (той) розум наперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Роспаляти, -ля́ю, -єш, гл. = роспалювати. Огонь великий роспаляють. Котл. Ен.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Ном. стр. 295, № 149. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Ном. № 9414. Не руш чужого. Ном. 9672. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084. 2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Макс. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Н. п. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Шевч. 664. Вітрець рушив. Мир. Пов. І. 112. Рушай! Трогай! Мартъ!
Шапище, -ща, с. ув. отъ шапка. Ой мій хрещатий барвіночку, не ростилайся по всім садочку, — тудою йтиме мій нелюбий, потопче тебе ножищею, а зорве ручищею, а заткне тебе за шапище. Чуб. III. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.