Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пурхати

Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Левиц. Пов. 176. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Г. Барв. 352. Я пурхнула у хату. О. 1862. X. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУРХАТИ"
Аде́с, -су, м. Одесса (городъ). Ном. № 749.
Двійне́сенький, -а, -е., Ум. отъ двійний. Як проїхав козаченько да повз ворота, ворітечка двійнесенькі, роздвойтеся. Чуб. V. 776.
Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ. Сквир. у.
Дзю́ра, -ри, ж. и пр. = Діра и пр. То так потрібне, як дзюра в мості. Ном. № 9817. Ум. Дзю́рочка.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Облічити, -чу́, -чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Пролев, -ва, м. = пралев. Ти лев собі, а я пролев, — циган одвічає. Рудан. І. 72.
Рантуховий, -а, -е. Изъ тонкой бумажной ткани. Сорочка рантухова. Федьк. Пов. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.