Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пурхати

Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Левиц. Пов. 176. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Г. Барв. 352. Я пурхнула у хату. О. 1862. X. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУРХАТИ"
Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Бескеття, -тя, с. соб. Обрывъ, обрывы, овраги. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги. Пирят. у.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ. Харьк. у.
Кватирька Cм. кватирка.
Клочкуватий, -а, -е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати... довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
Крижень, -жня, м. Крижовая утка. Anas boschas. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Поосмілюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и осмілитися, но о многихъ.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.