Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу.
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману.
Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Ворона літає, а дурень голову задирає. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге.
Моту́́́зочка, -ки, ж. Ум. отъ мотузка.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Роздзявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздзявитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Разѣваться, разинуться.
2) Разверзаться, разверзнуться. Стенув ти землю — розступилась, роздзявились безодні ями.
Роскульбачити, -чу, -чиш, гл. Разсѣдлать.
Снище, -ща, с. = сон 2. Снилось снище. Еней заснув і бачить снище.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ.
