Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухлятина

Пухлятина, -ни, ж. Опухоль. Грин. II. 38. Рослину живокість добре класти од пухлятини.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХЛЯТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХЛЯТИНА"
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139.
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. Кв. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок. Ком. II. 81.
Ку́пки, гл., дѣтс. = Ку́пі.
Курево, -ва, с. Дымъ. То гуляла скажена наша недоля... то розстелеться по степу пекельним чадом і на десятки літ не опам'ятується народ од того диявольського курева. Стор. І. 248.
Повгонити, -ню, -ниш, гл. Вогнать (многихъ).
Поперемахльовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и перемахлювати, но во множествѣ.
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. І. 136.
Спорськати, -каю, -єш, гл. 1) Обрызгать, окропить. 2)різками. Выпороть.
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться. Котл. Ен. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХЛЯТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.