Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Буркунець, -нця, м.
1) Ум. оп. буркун.
2) Порода сельдя: бѣшанка.
Гладишка, -ки, ж. Кувшинъ. Ум. гладишечка, гладищечка.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була.
Пастушечка, -ки, ж. Ум. отъ пастушка.
Плач, -чу, м. Плачъ.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый.
