Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку.
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися.
Гля I пред. Для.
Гоп! меж. Подражаніе звуку отъ топанья при прыжкѣ или пляскѣ. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Лихта́рня, -ні, ж. = ліхтарня і. З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня.
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини.
Намота́ти Cм. намотувати.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь.
Тліти, тлію, -єш, гл.
1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Тлів він серцем, глядючи на мене. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію.
3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій.
