Ано́ и Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море.
Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику.
Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Міху́р, -ря́, м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Ум. міхурець.
Перекликати, -ка́ю, -єш, сов. в. перекликати, -каю, -єш, и -чу, -чеш, гл. Перезивать, перезвать. Молодая дівчинонька усіх хлопців перекликала. І все таки рідню свою я до себе перекликаю. Як уже всіх перекличе, то дівчата співають.
Посумувати, -му́ю, -єш, гл. Погоревать, попечалиться. Там ніхто не посумує по твоєї смерти. Посумували чумаки, посумували, може котрий з їх і поплакав трохи — да що вже зробиш.
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Ум. пучка. Cм. это слово.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр.
