Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустощі

Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОЩІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОЩІ"
Вабно нар. Привлекательно, прелестно.
Висиня, -ні, ж. = височиня. Волч. у. (Лободовск.).
Вічок, -чка, м. Ум. отъ вік.
Держачо́к, -чка, м. Ум. отъ держак.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Потоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Топчу, топчу ряст: дай, Боже, потоптати і того року діждати. Ном. № 331.
Ростріпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. ростріпатися, -паюся, -єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Стернувати, -ну́ю, -єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував. Чуб. V. 523.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОЩІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.